• ­Свяжитесь с нами

    Если вы хотите получить больше информации, заполните эту форму. Мы свяжемся с вами в ближайшее время.
    Пожалуйста, заполните все обязательные поля.
    Отправляя эту форму, вы принимаете нашу политику конфиденциальности.

powered ByGiro.com

analogovoetv1-glavnay
CifrTv1_Glavnay

Проголосуйте за канал Які канали Вам цікаві?

ПРЕДСТАВНИКИ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ НАПИСАЛИ ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО НАГЛЯДОВОЇ РАДИ 

 

  Щодо Меморіального центру “Бабин Яр”. 

Представники креативних індустрій звернулися до голови Наглядової ради Натана Щаранського з відкритим листом щодо Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. 

“Телекритика” публікує повний текст листа. 

“У ці дні в Україні відбувається гостра дискусія навколо концепції Меморіалу нинішнього художнього керівника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Ільї Хржановського та його попередніх проєктів. 

Наприкінці 2019 року пана Хржановського було призначено художнім керівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Однак, за свідченнями співробітників, де-факто його робота в Меморіалі почалася ще ранньої осені.  Відтоді політика Меморіалу зазнала радикальних змін. Так, 30 вересня 2019 року у листі за підписом тодішнього генерального директора Меморіалу Геннадія Вербиленка членів Громадської ради Меморіалу було повідомлено  про розпуск  Ради без пояснення причин. Невдовзі проєкт залишили Геннадій Вербиленко, виконавча директорка меморіалу Яна Барінова та значна частина команди. Треба зазначити, що попередня команда  здійснила досить багато для вироблення концепції Меморіалу і її робота  здобула високу оцінку міжнародних експертів. Попри декларовану новим художнім керівником політику прозорості в діяльності інституції, публічно такі кадрові рішення стейкхолдерів не були пояснені. 

23 квітня 2020 року Карел Беркгоф, головний історик Меморіалу з лютого 2017 по січень 2020 року, заявив про неможливість подальшої міжнародної підтримки Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» з етичних міркувань. Він послався на драматичні зміни в інституції, що розпочалися після призначення Хржановського, й особливо різко висловився щодо запропонованих ним методів меморіалізації трагедії Бабиного Яру. Серед них — побудова «психометричних алгоритмів», участь в експериментах, «в яких відвідувачі опинятимуться, зокрема, в ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених, яких змушували спалювати трупи» тощо. Карел Беркгоф назвав пропозиції Хржановського антинауковими й такими, що порушують Міжнародний статут меморіальних музеїв (International Memorial Museums Charter). 

27 квітня був оприлюднений адресований дирекції Меморіалу ще восени 2019 року лист керівника Групи розвитку основної експозиції (Core Exhibition Development Group) Дітера Богнера, в якому він різко критикує представлену Хржановським концепцію Меморіалу як таку, що провокує шоковий досвід, а не пам’ятання та розмірковування, і називає її «Голокост-Дисней». Пан Богнер також зауважує невідповідність методів призначення Хржановського заявленим принципам прозорості та з етичних міркувань відмовляється від подальшої співпраці з Меморіалом. 

Цього ж дня концепцію пана Хржановського, опублікував сайт «Історична правда». Оприявлені матеріали  викликали хвилю дискусій і критики в середовищі професіоналів і широкої громадськості. Загальна оцінка зводиться до того, що запропоновані форми імерсивного залучення до реконструйованої інструментами VR дійсності Голокосту, геймізації смерті, використання прийомів соціальної інженерії, зокрема, заборонених до відтворення Стенфордського тюремного експерименту та Експерименту Мілгрема, не мають нічого спільного з вшануванням пам’яті жертв Голокосту. На наше глибоке переконання, меморіали Голокосту покликані запобігати виникненню в майбутньому тих моральних виборів, перед котрими поставали його жертви. Симулювати ситуації подібного вибору — неприпустимо. 

На жаль, дирекція Меморіалу досі  не оприлюднила контроверсійної концепції Хржановського, а Наглядова рада меморіалу не висловила публічно свою позицію щодо звинувачень у порушенні прав людини в попередньому проєкті Хржановського — «Дау», який викликав широкий суспільний резонанс. 

Зокрема автора «Дау» звинувачують у порушеннях під час роботи прав людини, трудового законодавства, ймовірному насильстві над дітьми, заподіянні тілесної шкоди, приниженні та сексуальних домаганнях. Критики проєкту ставлять під сумнів наявність реальної поінформованої згоди дорослих учасників. 

Прихильники проєкту (і сам автор) наголошують на широкому міжнародному резонансі і навіть успіху «Дау», зокрема, на присудженні одного з головних призів Берлінського міжнародного кінофестивалю стрічці «Дау. Наташа», оминаючи, однак, скандал, яким супроводжувався її показ у Берліні. Французька та німецька преса у 2019-2020 роках неоднозначно відреагувала на проєкт і критикувала автора за сцени несимульованого насильства та прояви расизму, й поставила під сумнів етичність творчого методу Хржановського. 

Пан Хржановський не приховує факт співпраці у проєкті «Дау» з російським екстремістом Максімом Марцинкєвічем (на прізвисько «Тесак») та його групою. Марцинкєвіч — засновник гомофобського руху «Оккупай-педофиляй», пропагандист ідей націонал-соціалізму, расизму та антисемітизму. 

22 квітня 2020 року на офіційному сайті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» з’явилась офіційна заява інституції, в якій, зокрема, йдеться: «Ми не можемо давати професійну оцінку цим фільмам та методам і прийомам, за якими вони створені». Ця заява, як нам здається, суперечить цінностям, які відстоює Меморіал (свобода та гідність людини, її життя та її права), оскільки йдеться про  нехтування людською гідністю, інструменталізацію людини, співпрацю з неонацистами. Відсутність реакції на неоднозначні  концепції  і публічні акції керівника дискредитує інституцію, ставить під сумнів її відданість задекларованій місії та задачам, серед яких — «привернути увагу суспільства до загроз тоталітарної, екстремістської, нацистської та расистської ідеологій, підтримуючи при цьому культурні, етнічні, релігійні та соціальні відмінності». 

Ми вважаємо за неможливе ігнорувати неодноразово озвучені наміри пана  Хржановського перенести апробовані під час роботи над проєктом «Дау» методи (деякими спеціалістами розцінювані як методи соціальної інженерії) на чутливу сферу комеморації трагедії Голокосту. 

Ми вважаємо також неприпустимими непрозорість управлінських рішень та відсутність підзвітності інституції громадськості. Створення Меморіалу «Бабин Яр» — спільна справа Благодійного фонду Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», української влади, міжнародних стейкхолдерів та українського суспільства. Благодійні пожертви, хай які щедрі, не мають перетворювати Меморіал на приватну справу і не дають права на волюнтаристські рішення. Міжнародна інституція, що проповідує цінності відкритого суспільства та задає етичні стандарти, повинна діяти відкрито. 

Репутаційні втрати, завдані Меморіалу внаслідок призначення пана Хржановського художнім керівником, руйнують результати роботи попередніх трьох років та ставлять інституцію на межі міжнародного скандалу. 

Закликаємо Наглядову раду звільнити пана Хржановського з посади художнього керівника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» та поновити діяльність Громадської ради Меморіалу як незалежного органу координації з громадськістю”. 

Серед підписантів – Зураб Аласанія, Юлія Сінькевич, Ірена Карпа, Сергій Жадан, Ірина Цілик, Володимир Тихий, Тетяна Пушнова та інші. 

Нагадаємо, нещодавно у мережі з’явилися кадри з фільму російського режисера та художнього керівника Меморіального центра Голокосту “Бабин Яр” Іллі Хржановського під назвою «Дау. Дегенерація» з насильством щодо немовлят. За попередньою інформацією, діти у кадрі – з Харківського будинку дитини. Уповноважений з прав дитини Микола Кулеба подав заяву у поліцію за даним фактом, і прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо можливих тортур над немовлятами під час фільмування. 

 

 

ТРАНСЛЯЦІЮ БОГОСЛУЖІНЬ ПОДИВИЛИСЯ 6 МІЛЬЙОНІВ 

 

  Телеперегляд на Великдень був рекордним за останні 4 роки. 

Трансляцію богослужінь на українських телеканалах подивилися 6 млн глядачів, ще близько 2,7 млн –  випадкових. Про це свідчать дані, оприлюднені експертом з ТВ-вимірювань Орестом Білоскурським у блозі для «Телекритики». 

За даними експерта, загальна аудиторія склала 8 769 559 людей, з яких реальних глядачів віком від 4 років було 6 010 260. Експерт враховував в аудиторію тих, хто дивився понад 6 хв (сумарно) трансляції. 

Як аудиторія розподілилася за каналами – нижче у таблиці.

Загалом, за даними Білоскурського, телеперегляд на Великдень був рекордним за останні 4 роки. А от доля топ-6 каналів навпаки – найнижча, вона вперше опустилася нижче 50%.

«Це означає, що більше ніж половину свого часу глядачі дивилися не топ-6 каналів сумарно», – пояснює експерт.

Детальний огляд щодо трансляції богослужінь – у блозі Ореста Білосурського.

 

 

NBC NEWS ПРОДАЛА СВОЮ ЧАСТКУ В EURONEWS 

 

  У планах компанії створення телеканалу-конкурента. 

Минулого тижня американська телекомпанія NBC News продала свою частку у загальноєвропейському телеканалі Euronews. Таким чином материнська компанія NBC News – Comcast – готується до створення глобального телеканалу NBC Sky World News зі штаб-квартирою у Лондоні. Мовник об’єднає усі європейські бізнеси телекомунікаційної корпорації та буде прямо конкурувати з Euronews, що базується у французькому Ліоні. Цей крок був очікуваним після того, як Comcast придбала британську групу Sky за 33 млрд євро. Про це пише MBR із посиланням на Financial Times. 

NBC News купила 25-відсотковий пакет акцій Euronews три роки тому у мажоритарного власника телеканалу – єгипетського телекомунікаційного магната Нагіба Савіріса. Йому ж – точніше компанії Media Globe Network, що належить Савірісу – акції продані зараз. Ця угода збільшила частку Media Globe Networks у Euronews до 88%. Три роки тому NBC News заплатила за частку Euronews 25 млн євро, суму нинішньої угоди сторони не називають. 

Euronews, створена у 1993 році, управляє 12 національними каналами. Минулого року компанія подвоїла свою цифрову аудиторію і тепер зосередиться на цифровому контенті, сподіваючись розширити його «за рамки просто новин». 

12% акцій Euronews володіють європейські уряди та телеканали. Гроші на утримання Euronews отримує від Єврокомісії, а також телеканалів з різних країн – за ліцензію на трансляцію. Свого часу такою ліцензією володіла і Національна телекомпанія України (НТКУ): функціонування української редакції Euronews коштувало компанії у 5,5 млн євро щорічно. Станом на 2014 рік, коли НТКУ почала перетворюватися на суспільний мовник, компанія заборгувала Euronews близько 11 млн євро. Тоді ж керівник «Суспільного» Зураб Аласанія вирішив не продовжувати договір, оскільки його уклали із порушеннями українського законодавства (державні установи не мають права укладати контракти на термін понад один рік, а договір з Euronews було підписано відразу на шість років). 

У 2015 році ліцензію Euronews придбала Inter Media Group, але вже у 2016-му медіагрупа перестала фінансувати українську версію каналу – україномовна служба Euronews стала єдиною з 13-ти, яку повністю закрили. 

У 2016 році господарський суд задовольнив позов Euronews до НТКУ, ухваливши рішення стягнути з української компанії 10 млн 591 тис. 224 євро (на той момент 251 млн 76 тис. 179 грн) і 73 тис. 80 грн судового збору, а також відмовити у задоволенні позову НТКУ проти Euronews про визнання ліцензійного договору 2010 недійсним. 

Нагадаємо, «Суспільне» нарешті зможе розрахуватися з боргами: 350 млн з обіцяних держбюджетом 1,5 млрд грн підуть на сплату заборгованості перед Euronews.

 

 

ВЕНЕЦІАНСЬКИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ ПРОЙДЕ У ВЕРЕСНІ

 

  Захід переносити не будуть. 

Венеціанський кінофестиваль пройде у заплановані дати попри пандемію коронавірусу. Про це пише The Hollywood Reporter. 

Організатори Венеціанського кінофестивалю підтвердили, що захід буде проходити з 2 по 12 вересня 2020-го, переносити його не будуть. 

Роберто Чікутто, президент батьківської групи Venice Biennale, також заявив, що наразі не планується співпраця з Каннським кінофестивалем у рамках спільного заходу у цьому році. Після дворазового перенесення дат проведення Канн, директор Каннського фестивалю Тьєррі Фремо підняв питання про можливість разової співпраці з Венецією. 

Чікутто зазначив, що вони продовжують рухатися за своєю програмою і що з Каннським фестивалем у них «немає діалогу». 

Президент батьківської групи також визнав, що відвідуваність міжнародної конференції у Венеції цьогоріч різко знизиться у порівнянні з попередніми роками, враховуючи обмеження на поїздки і карантин. Він сказав, що фестиваль «відточує» свої цифрові технології, щоб дозволити іноземним журналістам, які не зможуть приїхати до Венеції, як і раніше брати участь у фестивалі. 

Подробиці про проведення заходу буде повідомлено у кінці травня. 

Нагадаємо, раніше організатори Венеціанського фестивалю повідомляли, що захід не будуть переносити у цифровий формат.

 

 

УКРАЇНА ВПЕРШЕ УВІЙШЛА У ТОП-100 СВОБОДИ ПРЕСИ 

 

  Дані організації «Репортери без кордонів» за 2020 рік. 

«Репортери без кордонів» (RSF) склали всесвітній індекс свободи преси 2020 року, згідно з яким майбутнє десятиліття стане вирішальним для майбутнього журналістики. Про це повідомляється на сайті організації. 

Причиною тому стане пандемія Covid-19, яка підкреслить і посилить багато криз, що загрожують праву вільно спілкуватися і отримувати незалежну і вірогідну інформацію. 

В індексі передбачається, що наступні 10 років будуть мати вирішальне значення для свободи преси через кризи, що збігаються і впливають на майбутнє журналістики: геополітичну кризу (через агресивність авторитарних режимів); технологічну кризу (через відсутність демократичних гарантій); демократичну кризу (через поляризацію і репресивну політику); кризу довіри (через підозри та навіть ненависть до ЗМІ); і економічну кризу (зубожіння якісної журналістики). 

Організація пише, що існує чітка кореляція між придушенням свободи ЗМІ у відповідь на пандемію коронавірусу і рейтингом країни в індексі. Наприклад, Китай (177 місце) та Іран (173 місце) піддали цензурі свої великі спалахи коронавірусу. В Іраку (162 місце) влада позбавила Reuters ліцензії на три місяці після того, як видання опублікувало статтю, яка ставить під сумнів офіційні дані про коронавірус. Навіть у Європі прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (на 89 місці) ухвалив закон «Про коронавірус», який передбачає покарання у вигляді тюремного ув’язнення на термін до п’яти років за неправдиву інформацію про пандемію. 

Очолює індекс четвертий рік поспіль Норвегія, за нею йдуть Фінляндія і Данія. Швеція (на 4 місці) і Нідерланди (на 5 місці) впали у рейтингу через зростання кібер-харассмента. У кінці рейтингу також відбулися невеликі зміни: Північна Корея (на 180 місці) посіла останню позицію у списку, яку раніше займав Туркменістан, а Еритрея (178 місце) продовжує залишатися країною з найгіршим рейтингом в Африці. 

У Малайзії (101 місце) і Мальдівах (79 місце) зареєстрований найбільший прогрес в індексі 2020 року: країни піднялися на 22 і 19 позицій вище через зміну уряду. Третій за величиною стрибок був у Судану (159 місце), який піднявся на 16 місць після зміни Омара аль-Башира. Список найзначніших знижень в індексі 2020 року очолює Гаїті, де журналісти часто стають жертвами жорстоких загальнонаціональних акцій протесту протягом останніх двох років (знизилася на 21 місце, тепер займає 83 позицію). 

Рейтинг України також покращився: країна вперше потрапила у топ-100 і посіла 96 місце (у порівнянні з 102-м у 2019 році). 

На думку виконавчого директора Інституту масової інформації Оксани Романюк, Україна підвищилася у рейтингу лише через падіння інших країн. 

“В Україні не покращилася свобода слова, і підняття у рейтингу є лише технічним – внаслідок падіння інших країн. Навпаки, за сукупністю балів “Репортери без кордонів” зафіксували погіршення ситуації зі свободою слова в Україні”, – зазначила Оксана Романюк. За її словами, основними викликами залишаються безкарність і фізична агресія щодо журналістів, тиск медіавласників, недофінансування “Cуспільного”.

 

 

Tex1

Які тематичні канали Вам цікаві?