• ­Свяжитесь с нами

    Если вы хотите получить больше информации, заполните эту форму. Мы свяжемся с вами в ближайшее время.
    Пожалуйста, заполните все обязательные поля.
    Отправляя эту форму, вы принимаете нашу политику конфиденциальности.

powered ByGiro.com

analogovoetv1-glavnay
CifrTv1_Glavnay

Проголосуйте за канал Какие каналы Вам интересны?

 

РОЗПОЧАВ РОБОТУ ФОНД ПІДТРИМКИ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНОГО МОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

 

16 06 2014(1)

 При НТКУ створено благодійний фонд "Суспільне телебачення України". Про це "Телекритику" повідомив виконавчий директор фонду Ігор Кобеля.

За інформацією пана Кобелі, зараз у рамках діяльності 

фонду розпочато збір проектних пропозицій від майбутніх бенефіціарів, співробітництво з донорськими організаціями SwissContact, SES, USAID, UNDP, Peace Corp, МФ "Відродження".

 

Юхименко, Пасховер, Головін та інші перемогли в конкурсі «PRESSзвание 2013»

 

13 06 2014(1)

 7 червня на фінальній церемонії нагородження конкурсу «Премія ділових кіл PRESSзвание 2013» були названі імена найкращих ділових журналістів України. 

За підсумками голосування ділових редакторів і представників бізнесу в «PRESSзвание 2013» перші місця посіли:

перші місця посіли:

  • Олександр Пасховер і Ольга Прокопишина в номінації «Агропромисловий комплекс»;
  • Владислав Головін у номінації «Актуальна тема: малий та середній бізнес» (за підтримки групи СКМ);
  • Руслан Чорний у номінації «Банки, фінанси, інвестиції»;
  • Андрій Самофалов у номінації «Гірничо-металургійний комплекс»;
  • Алла Єрьоменко в номінації «Нафта і газ»;
  • Вероніка Гаврилюк у номінації «Споживчі ринки»;
  • Наталія Шевченко в номінації «Промислове виробництво»;
  • Вікторія Власенко в номінації «Телекомунікації й IT»;
  • Алла Роганова в номінації «Транспорт»;
  • Ігор Маскалевич у номінації «Електроенергетика»;
  • Андрій Юхименко в номінації «Найкращий ділової редактор».

Загалом участь у конкурсі взяли 157 журналістів і редакторів ділових ЗМІ. Членами журі виступили 126 редакторів, журналістів, а також піарників або прес-секретарів різних компаній. За правильністю підрахунку голосів стежив експертний партнер конкурсу - компанія PwC, яка вже 80 років рахує голоси в американському «Оскарі».

Цього року конкурс проходив під слоганом «Дев'ятий вал - професія в небезпеці».

«Минулий рік був досить непростим для України і для української журналістики. У якомусь сенсі це дійсно був «дев'ятий вал» проблем і труднощів. Добре, що, незважаючи на всі проблеми, конкурс таки відбувся, оскільки PRESSзвание є засобом консолідації української ділової преси та підтримки журналістики в цілому», - цитує оргкомітет конкурсу одного з переможців, Андрія Юхименка.

«Конкурс PRESSзвание - це індикатор того, що ділова журналістика в Україні живе і продовжує еволюціонувати. Останній рік став справжнім випробуванням для ринку ЗМІ. У зв'язку з непростою політичною ситуацією в країні багато видань були закриті, існування інших опинилося під питанням. Проте сьогодні ми бачимо, що бізнес-журналістика починає відроджуватися, відкриваються нові газети і журнали. І я впевнений, що завдяки тим професіоналам, які в цей складний час залишалися вірними своїй професії й об'єктивно висвітлювали події, що відбуваються, у ділової журналістики в Україні величезне майбутнє », - зазначив глава прес-служби компанії «Метінвест» Володимир Равинський.

Імена всіх призерів та оцінки членів журі можна переглянути на сайті конкурсу в розділі «Результати».

 

 

 

 

Найєм і Чорновол отримали в Гамбургу премії «Вільна преса Східної Європи», Мостова прибути не змогла

 

13 06 2014(3)

 12 червня головний редактор «Громадського телебачення» та журналіст «Української правди» Мустафа Найєм, а також урядовий уповноважений з боротьби з корупцією та блогер «Української правди» Тетяна Чорновол отримали нагороду німецького Фонда імені Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи». 

 Третій цьогорічний лауреат від України - головний редактор тижневика «Дзеркало тижня. Україна» Юлія Мостова - не змогла прибути на церемонію. Про це повідомляє «Українська правда».

 

Церемонія відбулася у ратуші міста Гамбург у Німеччині. З урочистою промовою до присутніх виступив український письменник Юрій Андрухович. Він назвав свій виступ «За успіх нашої безнадійної справи». У своїй промові він розкритикував Росію за політику відносно України та пропаганду.

 

У свою чергу російський журналіст Михайло Зигарь, який представляв ще одного цьогорічного переможця, російський телеканал «Дождь», назвав виступ пана Андруховича зразком пропаганди, якому б позаздрив Дмитро Кисельов. Причиною непорозуміння став невдалий приклад, наведений Юрієм Андруховичем на доказ абсурдності російської пропаганди. Так, письменник сприйняв за правду фотожабу, на якій Кисельов нібито називає мішки, які носили на барикади та поливали водою, мішками з кокаїном, що поливають горілкою. Це розгнівило пана Зигаря, котрий розкритикував пана Андруховича.

 

Муcтафа Найєм у промові від імені цьогорічних переможців назвав цю нагороду доказом того, що журналістська діяльність у країнах пострадянського простору знаходить визнання та підтвердження благородства місії, з якою діють журналісти.

 

Ця нагорода вручається щороку Фондом імені Герда Буцеріуса, який є засновником німецької газети Die Zeit, разом із премією «Вільна преса Росії», яку вручає норвезький фонд «Вільне слово».

 

Нагадаємо, від України у 2013 році лауреатом премії «Вільна преса Східної Європи» став журналіст «Української правди» Сергій Лещенко, у 2012-му - журнал «Український тиждень», у 2011-му - шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лигачова.

 

 

 

Витрачених на російські серіали грошей вистачить на виробництво власного продукту – Ткаченко

 

13 06 2014(2)

 Кількості грошей, яку українські канали направляють на закупівлю російського контенту, більш ніж достатньо для виробництва власного продукту, перш за все серіалів. Про це повідомив генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко під час круглого столу в прес-центрі інформаційного агентства «ЛігаБізнесІнформ», передає УНІАН.

 «Тільки одна з медіагруп російських заявляє про те, що від експорту в Україну вона отримує щорічно понад 30 млн доларів», - сказав він.

Він підкреслив, що відмовлятися потрібно не від усього російського контенту, а від тих серіалів, які були зняті за останні роки і які розповідають про сучасну російському зброю, спецпідрозділи або диверсантів.

«Ми не говоримо про те, що ми маємо відмовитися від усього російського тільки тому, що воно російське», - сказав пан Ткаченко і додав, що найкращі твори, драматичні серіали та фільми, виготовлені в Росії та інших країнах, мають демонструватися в Україні.

Серіали, які група «1+1 медіа» зняла з ефіру, становлять близько 10-12% від усього російського контенту, який транслюють її телеканали. Зі слів пана Ткаченка, це не критична кількість контенту, хоча й істотна для деяких каналів, інформує Liga.net.

«У нас так виходить, що канал "2+2" - це канал, орієнтований на чоловічу аудиторію, там досить багато цього продукту. Чесно кажучи, для "2+2" це серйозний удар, тому що цей продукт становив основу їх сітки мовлення. Йдеться про мільйонах доларів», - сказав пан Ткаченко. При цьому керівник медіагрупи вважає відмову від російських серіалів найбільш адекватною в умовах неоголошеної війни.

Керівник «1+1 медіа» повідомив, що відбувається діалог з представниками інших українських медіагруп, але публічно вони ще не готові підтримати позицію щодо відмови від російського контенту. Як повідомили «Телекритиці» на каналі «1+1», представників інших медіагруп на круглому столі не було, хоча їх і запрошували.

Заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак на круглому столі повідомила, що підтримує ініціативу щодо обмеження російського контенту на телебаченні.

Вона відзначила, що на період військових загроз та військової агресії необхідно виділяти певні поняття, яких необхідно уникати. «Це абсолютно європейські кроки», - сказала пані Мудрак і додала, що це демократичний підхід з точки зору інформаційного захисту.

Крім того, вона зауважила, що в Європі існує така процедура, як «захист від закликів ненависті». «Європейці говорять про те, що коли є такого рівня загрози, які переживає країна, в першу чергу Україна на даному етапі, то, звичайно, обов'язково потрібні заборони», - сказала пані Мудрак. На її думку, вже після примирення необхідним є процес реабілітації мовників та телеканалів.

«Такого роду ініціатива має бути обов'язково на українському ринку і це має бути рішення безпосередньо медійників в першу чергу», - підкреслила вона.

Нагадаємо, 2 травня, група «1+1 медіа» звернулась до Комітету з питань свободи слова та інформації, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та Генпрокурора України з вимогою терміново дати оцінку фактам показу та популяризації фільмів та серіалів, що вихваляють міць збройних сил Російської Федерації на українських телеканалах.

Згодом група заявила, що від понеділка, 12 травня, з показу в ефірі телеканалу «2+2» будуть зняті 15 серіалів на згадану тематику. Водночас в ефірі каналу залишаться інші серіали російського виробництва, в тому числі мелодрами, детективи, комедії, тощо. Також «1+1 медіа» розробила критерії для зняття російської продукції з ефіру.

12 травня заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак заявила з посиланням на результати моніторингу, що «вісім українських телеканалів активно працюють на популяризацію агресора». Зокрема, вона назвала групу компаній «Інтер» (НТН та «Інтер»), телеканали ICTV, «Гамма».

Олександр Ткаченко згодом повідомив, що ініціативу медіагрупи «1+1 медіа» щодо відмови від російських серіалів, які вихваляють військових спецпризначенців та поліцію РФ, поки що публічно не підтримали провідні українські телеканали, але вилучення подібного продукту з українського ефіру почалося.

 

 

 

 

Львівський кінофестиваль короткого метру Wiz-Art визначив склад журі

 

13 06 2014(4)

 Сьомий Львівський міжнародний фестиваль короткометражного кіно Wiz-Art, що відбудеться 24-27 липня 2014 року, оголосив склад міжнародного журі. Про це повідомляє прес-служба фестивалю.

Цього року оцінювати учасників фестивалю будуть троє кіно діячів:

Гюнхільд Енґер, норвезька кінорежисерка та сценаристка. Гюнхільд вивчала кіно- й телевиробництво у вищій народній школі Агдер (Agder Folkehøgskole) та кінематографію в університеті Ліллегаммера. Має ступені бакалавра мистецтв з візуальних комунікацій Единбурзького коледжу мистецтв та магістра кінорежисури Школи режисури в Гетеборгу (Швеція). Учасниця десятиденного воркшопу в Лондоні з іранським режисером Аббасом Кіаростамі в 2005 році. Короткометражна стрічка Гюнхільд Енґер «Недоношений» (Premature) отримала нагороду за найкращий сценарій минулорічного фестивалю Wiz-Art.

Катерина Горностай, українська кінорежисерка. Катерина Горностай здобула освіту біолога, а потім - журналіста в Києво-Могилянській академії. Закінчила московську школу документального кіно і театру Марини Разбєжкіної та Михаїла Угарова. Учасниця документального українсько-білорусько-польського проекту «Молоді про молодих», а також кількаденного воркшопу у Gdyńska Szkoła Filmowa від конкурсу Solidarity shorts. Авторка двох кіноновел у фільмі-відкритті цьогорічного фестивалю Docudays UA «Євромайдан. Чорновий монтаж».

Шимон Стемплевскі, директор польського фестивалю короткометражного кіно Short Waves Festival. Вивчав культурологію в університеті Адама Міцкевича та мистецтво в Університеті образотворчих мистецтв у Познані. Президент фундації Ad Arte, польський представник та організатор британської платформи презентаці та промоції короткометражних фільмів Future Shorts, директор Міжнародного фестивалю аудіовізуальних мистецтв Vivisesja.

У конкурсній програмі сьомого фестивалю Wiz-Art короткометражки з різних країн світу змагатимуться за головну нагороду - гран-прі, а також за призи в трьох номінаціях: найкраща режисура, найкращий сценарій та найкраща операторська робота. Також передбачена спеціальна відзнака журі та приз глядацьких симпатій.

Програма фестивалю буде оголошена незабаром.

 

 

 

Изображения по вертикали




Tex1

Какие тематические каналы Вам интересны?

foto

foto